Текст песни:

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки,
І не благай не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі
Як ягнята. Нехай, каже,
Може, так і треба.
Так і треба бо немає
Господа на небі
А ви в ярмі падаєте
Та якогось Раю
На тім світі благаєте?
Немає немає
Шкода й праці, схаменіться.
Усі на сім світі
І царята, і старчата
Адамові діти.